Ви, мабуть, прочитали назву статті та подумали: «Що ж там за Британія народилась у Харкові? Та чому саме у Харкові? Що цей скажений має на увазі?» А має на увазі він (тобто я) ось що…
Коли цієї п’ятниці я стояв під дощем із своїм товаришем біля входу до «Jazzter»-а, то дуже сумнівався щодо мого ексцентричного рішення піти на тойденний концерт. Ви вже подумали, що «англійська» погода стосується теми, але все ще тільки попереду…
Ми зайшли у «Jazzter» і були здивовані невеликою кількістю людей, які вже були у залі.
Ні тобі ні великого натовпу біля бару, ні фотографів, які завжди штовхаються, ні черги до гардеробу. Коротше, склалося враження, що сьогодні все скасовується. Та тільки воно склалось, на сцену вийшли вони…гурт WE ARE!!
«Підходьте ближче до сцени. Чого це ви там всі стоїте?» - вигукнув соліст гурту, і «всі» дуже невпевнено зібрались на танцполі. Дивовижно, але, стоячи біля сцени у компанії цих небагатьох «всіх», я відчув якусь спорідненість, що є у стосунках родичів чи друзів, а музиканти, здавалось виступають вдома перед рідними їм людьми. Тому вони вийшли, посміхнулись всім нам, «You can do everything…» і понеслась…
Коли вони заграли, в мене підскочило серце та якось не обіцяло повертатись на місце. Такого якісного саунду я вже давно не чув. Я серйозно! Ніби перед моїми очима на сцені водночас з’явилась уся братія британського року та бритпопу починаючи від самих Бітлів, закінчуючи якими-небудь Арктік Манкіс. Вони з’явились, змішались та розчинились на фоні харківського музичного колориту, представивши переді мною гурт WE ARE!!
«До речі, ми – гурт WE ARE!!», - вже після третьої пісні нагадав соліст,- «давайте я вам розповім, як з’явився наш гурт: отже, сидів я собі, сидів та й думаю :треба мені товаришів знайти. І знайшов, і заграли».
І вони дійсно заграли, та так, що вже жоден із «членів» сім’ї не міг встояти. І знову улюблені хіти, і знову харизматична гра хлопців, і знову цей барабан, що йому вторить твоє серце, і все, немов кохання з першого погляду. І все підривається, і всіх підриває.
Цю пожежу в «Jazzter»-і не змогли погасити ні багаторазові налагоджування гітари соліста, що дали carte blanche на імпровізацію дуету басиста із ударником, ні відсутність натовпу у залі. Та справа ще й у тому, що на вогонь зі сцени публіка відповідала своїм багатоголосим вогнем, співаючи «Happy Birthday To You». Того вечора аплодисменти лунали навіть зі сцени.
Після шалених наспівів та ще шаленішої гри хлопці подякували всім із сім’ї за те, що вони, незважаючи на погоду. все ж прийшли. «Хотілося б, щоб ми в такому ж складі, чи може ще в більшому, зібрались через рік знову», - сказали і пішли. Але ще не кінець. «Бііііс!» — і гурт знову на сцені виводить: «…Put your hands in the air now!!!»
Вже йдучи додому, мій друг на питання «Ну як тобі?» відповів: «Молодці вони. Мені сподобалось». І це казав мій друг! Той, чиїм смакам в музиці мало хто може догодити!
Я посміхнувся і подумав про себе: «На моїх очах сьогодні народжувався Рок. Я бачив, як у Харкові народилась Британія…»
Андрій Міщенко, спеціально для
muzprostir.com.ua
Комментарии
Подписаться